Від предмета до практики: у Хмельницькому відбувся «Простір взаємодії» для розвитку практичного підприємництва у школах

23 вересня у Хмельницькому Платформа соціальних змін провела «Простір взаємодії: практичне підприємництво в школі — від предмета до практики». Понад 30 учасників — освітяни, представники громад, підприємці, ментори та інші учасники, дотичні до розвитку практичного підприємництва у школі, — працювали над тим, як допомогти учнівським командам пройти шлях від визначення реальної проблеми до створення та реалізації власного проєкту.

У центрі зустрічі було питання не лише про те, що учні мають знати про підприємництво, а про те, як організувати практичну роботу з учнівською командою так, щоб проєкт не залишався навчальною вправою.

Основою для цієї розмови став досвід попередніх Буткемпів із соціального підприємництва у школах. Саме він дозволив показати учасникам весь процес розвитку учнівського проєкту: формування команди, визначення проблеми, пошук ідеї, її перевірку та тестування, труднощі на різних етапах і необхідність залучення зовнішньої підтримки.

Досвід Буткемпів — у методику для вчителя

Практична робота з учнівськими командами показала ще одну важливу потребу: для розвитку підприємницьких проєктів недостатньо працювати лише з учнями — підтримки потребує і вчитель, який організовує цей процес у школі.

Педагогу потрібні зрозуміла методика, готові інструменти та сценарії роботи з командою, фасилітаційні навички, можливість залучати менторів та експертів, а також розуміння, коли команда здатна рухатися самостійно, а на якому етапі їй потрібна зовнішня підтримка. Цей досвід став основою для розробки курсу підвищення кваліфікації для вчителів.

Під час «Простору взаємодії» курс презентували саме як практичний інструмент підготовки вчителя до роботи з учнівською командою, а не як додатковий теоретичний курс про підприємництво.

Таким чином, досвід попередніх Буткемпів переходить у зрозумілу логіку подальшої роботи зі школами: курс → Буткемпи → підтримка та розвиток.

Один учнівський проєкт — різні погляди

Під час практичного кейсу «Від навчального кейсу до реального проєкту: один проєкт — різні погляди» учасники розглянули досвід попереднього етапу Буткемпів із різних перспектив — учня, школи, ментора та координатора програми.

А під час формату Fishbowl «Хто і як підтримує учнівський проєкт?» учасники визначали, що школа та вчитель можуть забезпечити самостійно, коли команді потрібна зовнішня підтримка та до кого вона може звернутися.

У результаті серед важливих складових підтримки самого вчителя учасники визначили методичну підготовку, підтримку адміністрації, чіткі алгоритми дій, фасилітаційні навички, менторство та взаємодію з громадою.

Також було сформовано карту підтримки учнівського проєкту, де визначили можливі внески школи, вчителя, підприємців та громади.

Від реальних проблем — до майбутніх учнівських проєктів

Ще одним практичним блоком зустрічі стала робота над Challenge Bank.

Учасники самі пройшли частину методики, яку вчитель надалі може використовувати у роботі з учнівською командою:

побачити проблему → уточнити → визначити, що реально можна досліджувати.

Учасники працювали з актуальними соціальними та економічними проблемами регіону: визначали виклики, які бачать у житті молоді, школи та громади, уточнювали їх та вчилися відокремлювати саму проблему від уже готового рішення.

За результатами цієї роботи сформували спільний банк реальних проблем молоді, шкіл і громад. Серед зафіксованих тем:

• органічні відходи;
• культура споживання;
• простори для дозвілля молоді;
• корисний перекус у школі;
• велоінфраструктура;
• освітні втрати.

Це не лише результат окремої вправи. Сформульовані проблеми можуть використовуватися для подальшої роботи під час курсу та стати основою для майбутніх учнівських проєктів.

Практичне підприємництво як процес

Галерея учнівських проєктів із попередніх Буткемпів дала можливість побачити, як навчальна робота може переходити в реальний проєкт — від проблеми та ідеї до конкретного результату.

Водночас досвід Буткемпів показує, що учнівський проєкт — це не лише фінальний результат. Це процес пошуку, перевірки припущень, помилок, тестування та коригування рішень. На різних його етапах учнівська команда може потребувати підтримки школи, вчителя, ментора, підприємця, громади чи зовнішнього експерта.

Саме тому головний фокус практичного підприємницького навчання — не лише навчити учнів описувати підприємницькі проєкти, а створити умови, в яких вони можуть пройти шлях становлення соціального шкільного підприємства на практиці.

«Простір взаємодії» став одним із кроків у цій роботі: досвід попередніх Буткемпів переведено у логіку роботи з учителем, учасники апробували частину методики, сформували банк реальних проблем і карту підтримки учнівського проєкту, а курс підвищення кваліфікації був представлений як наступний практичний крок для педагогів.