У Хмельницькому обговорили, як соціальна економіка може стати інструментом розвитку громад
30 квітня у Хмельницькому відбувся круглий стіл «Соціальна економіка як відповідь на виклики громади: від догляду до зеленого підприємництва», організований Платформою соціальних змін.
Захід об’єднав представників влади, місцевого самоврядування, соціальних служб, освіти, бізнесу та соціальних підприємців, щоб перейти від обговорення проблем до пошуку практичних рішень для громад.
Хто долучився до обговорення
У межах двох панельних дискусій участь взяли представники різних секторів, які працюють із громадами на щоденній основі.
Серед спікерів першої панелі — Роман Ужва, заступник начальника Хмельницької ОВА, Вадим Маруняк, виконувач обов’язків директора Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОВА, Анатолій Скрипник, професор та завідувач кафедри інклюзивної освіти та реабілітації Кам’янець-Подільського державного інституту, а також Микола Островський, начальник управління соціального захисту та праці Дунаєвецької міської ради.
Друга панель об’єднала представників розвитку підприємництва, місцевого самоврядування та практиків соціального бізнесу. До обговорення долучилися Оксана Андрейчик, директорка Регіонального фонду підтримки підприємництва, Анастасія Ярова, заступниця сільського голови Жванецької громади, Артур Войтюк, ветеран і підприємець, Альона Шибунько, соціальна підприємиця та випускниця Платформи, а також Світлана Каритун, представниця офісу «Розумне довкілля. Хмельницький».
Такий склад учасників дозволив зібрати повний ланцюг — від розуміння потреб громад до обговорення реальних механізмів їх вирішення.
Які виклики озвучили учасники
Під час дискусій чітко окреслилися системні проблеми, з якими стикаються громади.
Йдеться передусім про дефіцит соціальних послуг, особливо для вразливих груп, а також обмеженість бюджетних інструментів для їх розвитку. Окремо піднімалося питання розриву між розумінням проблем і наявністю реальних інструментів для їх вирішення.
Суттєвим бар’єром залишається і брак підготовлених кадрів: навіть за наявності ініціатив часто немає людей, які можуть їх реалізувати. Учасники також відзначили складність запуску і масштабування соціальних моделей через обмежене фінансування, низький рівень довіри та недостатню координацію між секторами.
При цьому соціальне підприємництво вже існує у громадах, але переважно у вигляді поодиноких кейсів, які не масштабуються на системному рівні.
До якого бачення дійшли
Попри відсутність формальних домовленостей, учасники сформували спільне бачення подальших дій.
Фокус має зміщуватися з обговорення проблем на впровадження практичних моделей, які вже довели свою ефективність. Водночас критично важливим є розвиток інструментів підтримки — фінансування, програм розвитку та партнерств.
Окремий акцент зроблено на необхідності запуску пілотних рішень у громадах, а не лише дискусій, а також на посиленні координації між владою, бізнесом, громадським сектором і освітою.
Учасники також висловили готовність ділитися досвідом і підсилювати подібні ініціативи в регіоні.
Що це означає для громад
Результатом зустрічі стало зміщення фокусу з теоретичних обговорень на конкретні інструменти.
Громади отримують чіткіше розуміння того, які моделі соціальної економіки можна застосовувати на практиці. Зростає увага до розвитку локальної зайнятості, соціальних послуг і підтримки вразливих груп.
Ключове — соціальна економіка починає сприйматися не як ідея, а як робочий механізм розвитку громад.
Роль Платформи соціальних змін
Платформа соціальних змін виступила організатором діалогу між різними секторами та модератором дискусії, сфокусованої на практичних рішеннях.
Захід став майданчиком для обміну досвідом, формування спільного бачення та визначення напрямів подальшої співпраці. Водночас Платформа продовжує працювати над тим, щоб підсвічувати реальні потреби громад, об’єднувати учасників навколо дієвих моделей і створювати основу для нових спільних ініціатив.
