У монастирях щодня відбувається важлива і тиха праця — молитва, духовна підтримка, турбота про ближнього, виготовлення речей з любов’ю, допомога тим, хто цього потребує. Усе це і є виявом справжнього служіння. Але сучасні виклики, зокрема економічні, часто змушують замислитись лідерів релігійних організацій про те, як забезпечити сталість цієї діяльності, не втрачаючи її глибинного сенсу.

Сьогодні все більше говорять про соціальне підприємництво як відповідь на це питання. Це поняття може викликати настороженість: «Хіба монастир має займатись бізнесом?», «Чи не знецінить це наше служіння?», «А якщо ніхто не купить те, що ми роками віддавали безкоштовно?». Такі запитання абсолютно природні.

Проте, соціальне підприємництво — це не просто поєднання добра і бізнесу. Це повноцінна бізнес-модель, у центрі якої стоїть людина, спільнота та служіння. На відміну від класичного бізнесу, метою соціального підприємства є не лише прибуток, а й вирішення конкретної соціальної проблеми або підтримка важливої місії. Прибуток тут не самоціль, а інструмент для розвитку та масштабування служіння. Саме тому така модель особливо близька релігійним організаціям, адже дозволяє розвивати добрі справи стабільно, не втрачаючи духовного покликання.

Монастир, який виготовляє свічки, пече хліб, сушить трави, веде духовно-освітні зустрічі для молоді або підтримує нужденних, уже створює цінний продукт чи послугу. Але без системного підходу така діяльність може швидко втратити ресурси. Бізнес-модель — це спосіб подивитися на діяльність цілісно: які є витрати, звідки надходять ресурси, що саме пропонує спільнота, кому це потрібно і як це донести до ширшого кола людей.

Інакше кажучи, йдеться не про зміну мети, а про зміну підходу. Раніше монастир виготовляв, умовно, 500 свічок і безкоштовно передавав їх у лікарні. Але з роками стало складніше утримувати виробництво. Якщо організувати частковий продаж свічок через онлайн-магазин або у парафіяльній лавці, зібрані кошти можуть дозволити виготовити вже тисячу свічок, половина з яких і далі безоплатно передаватиметься тим, хто потребує. Таким чином, жертовність не зникає, вона отримує нове підґрунтя. 

Бізнес-модель, адаптована до потреб монашої спільноти, це не комерціалізація служіння. Це спосіб забезпечити його сталість. Правильно визначені цілі, чітке розуміння цінності продукту або послуги, прості розрахунки витрат — усе це допомагає приймати рішення, які підтримують спільноту, а не суперечать її покликанню.

Більше того, соціальне підприємництво часто допомагає залучити нових людей до спільної справи — не лише покупців, а й волонтерів, молодь, партнерів. Це відкриває нові можливості для масштабування впливу та своєї місійної присутності у світі.

У багатьох європейських країнах монаші спільноти вже активно впроваджують соціальні підприємства. Наприклад, в одному з монастирів Баварії монахи перейшли на органічне сільське господарство, пізніше відкривши пекарню, м’ясну лавку та ресторан. При монастирі також відкрили гостьовий будинок і книжкову крамницю, а їхня діяльність сприяє розвитку місцевої економіки та сталого сільського господарства в громаді. Ще один приклади — бенедиктинський монастир у Гессені, що займається різними ремеслами та продає товари через монастирську крамницю. Це сприяє фінансовій підтримці спільноти та збереженню традиційних навичок

Подібні ініціативи починають набувати розвитку й в Україні. Яскравим прикладом є історія сестер, що служать у монастирі в Гошеві. Вони розвивають соціальне підприємство і за виручені кошти працюють з дітьми, дорослими та родинами, а також допомагають людям, які знаходяться у кризових життєвих ситуаціях. Монастир сестер Пресвятої Родини пропонує макарони різних форм з твердих сортів пшениці власного виробництва.

Якщо ваша спільнота шукає спосіб зробити свої ініціативи більш сталими — ви не самі на цьому шляху. Сьогодні існують організації, які з повагою до духовної природи вашого покликання допомагають релігійним громадам осмислити потенціал соціального підприємництва. Ми можемо підтримати у формуванні ідеї, розробці бізнес-моделі, пошуку ресурсів і створенні команди — крок за кроком, у тому темпі, який комфортний саме для вашої організації.

Це не про те, щоб відмовитися від традицій чи комерціалізувати служіння. Це про мудрий розвиток, який дозволяє служити довше, глибше і стійкіше. Це шлях не простий, але цілком реальний, і ми поруч, щоб пройти його разом.