Роль соціального бізнесу у зеленому переході: як за допомогою фінансування, впровадженню технологій та екологічних підходів можна змінити бізнес

Малі та середні підприємства (МСП) соціальної економіки перебувають на перетині потреб громади та інновацій у сфері сталого розвитку. У той час як Європейський Союз посилює зобов’язання підприємців щодо досягнення кліматичної нейтральності та переходу до циркулярної економіки, ці бізнеси мають унікальну можливість стати лідерами зеленого переходу не лише шляхом зменшення власного екологічного сліду, а й через формування нових стандартів для інших бізнесів. Успішний перехід залежить від трьох взаємопов’язаних чинників: доступу до фінансових інструментів, впровадження цифрових технологій та реалізації екологічних практик, зокрема екологічного пакування.

Фінансові інструменти як основа зеленої трансформації

Зелений перехід — це не лише про впровадження екологічних практик. Це системне переосмислення виробничих моделей, модернізація інфраструктури та дотримання нових стандартів сталого розвитку. Для МСП соціальної економіки це означає інвестиції у різного роду напрямки діяльності — від енергоефективного обладнання й відновлюваних джерел енергії до екологічно безпечних матеріалів та екологічних ланцюгів постачання.

Однак початкові витрати на такі зміни часто є високими, а віддача — довгостроковою. Такі підприємства, як правило, мають нижчий рівень капіталізації та ускладнений доступ до традиційних фінансових механізмів. Багато з них не мають можливості покривати ризики або утримувати команду, яка б займалася складними грантовими заявками на фінансування. Через це залишається значна прогалина в залученні додаткових ресурсів, особливо в агропродовольчому секторі.

Щоб подолати ці бар’єри, ЄС та національні уряди розширюють набір фінансових інструментів. Наприклад, Спільна сільськогосподарська політика (CAP) виділяє понад 35 мільярдів євро на підтримку сталого розвитку фермерських господарств і модернізацію переробки, зокрема через гранти та довгострокові кредити.

Програма InvestEU забезпечує додатковий рівень підтримки — до 372 мільярдів євро інвестицій, зокрема у сільське господарство, розвиток сільських територій та цифровізацію. Також доступні мікрофінансові програми для мікропідприємств, які хочуть спробувати впровадити у свою роботу зелені практики чи цифрові рішення.

Проте наявність фінансування не дорівнює доступності. Багато соціальних підприємств досі стикаються з труднощами при розробці бізнес-планів з впровадженою екологічною складовою, оцінці екологічного впливу чи підготовці конкурентоспроможних заявок. Тому важливо забезпечити підтримку фінансової грамотності та залучити експертів, обізнаних із реаліями соціальної економіки.

Технології та цифровізація як драйвери інновацій та ефективності

Цифрові рішення — потужний союзник на шляху до сталого розвитку кожного бізнесу, від локальних виробництв до великих корпорацій. Технології штучного інтелекту, Інтернету речей (IoT), блокчейну та роботизації можуть допомогти МСП скорочувати відходи, контролювати викиди та оптимізувати споживання енергії, особливо в аграрному та харчовому виробництві.

Наприклад, смарт-сенсори IoT дозволяють моніторити стан ґрунтів, здоров’я рослин і умови зберігання, що зменшує втрати ресурсів. Такі технології вже активно використовуються в Україні, а у поєднанні з блокчейном це може сприяти підвищенню прозорості у ланцюгах постачання та довіри споживачів.

Бар’єрами у впровадженні технологій у діяльність бізнесу досі залишаються недостатня інфраструктура в сільських районах, високі інвестиційні витрати та брак цифрових навичок. Це вимагає інвестицій у цифрову інфраструктуру та цільових навчальних програм для МСП, особливо у віддалених громадах.

Екологічне пакування та стратегія нульових відходів

Агрохарчовий сектор один із тих, де необхідне застосування дуже великої кількості пакування. На різного роду упаковки припадає близько 40% споживаного пластику та 50% паперу. Без втручання та екологізації обсяг пакувальних відходів може зрости на 19% до 2030 року.

Регламент Європейської Комісії щодо пакування та пакувальних відходів (PPWR) вимагає, щоб усе пакування було придатним до повторного використання або переробки. Також передбачено поетапне виведення з обігу одноразових форматів, обов’язкове маркування не екологічного пакування, використання вторинної сировини та QR-кодів для прозорості.

Для МСП соціальної економіки це не лише регуляторна вимога, а й можливість для розвитку. Використання вторинного картону, біорозкладного пластику або багаторазових модулів зменшує відходи та приваблює екосвідомих споживачів.

Багато підприємств впроваджують також стратегії нульових відходів, зокрема через зменшення об’єму пакування, впровадження схем зворотного збору упаковки та переробки сміття у нові товари.

Український контекст: чи можливе «озеленення» МСП у часи кризи?

В Україні зелений перехід тісно пов’язаний із можливим післявоєнним відновленням та стратегічною інтеграцією до ЄС. Як один із найбільших агровиробників Європи, Україна має потенціал стати лідером сталих продовольчих систем за умови інвестування в інфраструктуру, інновації та розвиток соціальної економіки.

Особливо в західних регіонах, де зростає роль кооперативного руху, що пропонує моделі сталого землеробства, переробки та місцевого розвитку. Такі кооперативи та малі підприємства не лише сприяють продовольчій безпеці, але й формують екосистему соціальної економіки, готову до зеленого та цифрового переходу.

Проте українські МСП стикаються з унікальним поєднанням викликів: виклики війни, порушені ланцюги постачання, обмежений доступ до зеленого фінансування та цифрові розриви, особливо в сільській місцевості. Багато хто не має достатньо ресурсів чи експертизи для впровадження сталих практик самостійно.

Тому міжнародна підтримка, фінансові інструменти, що відповідають політикам ЄС, та локальні програми розвитку спроможностей є необхідними. Інвестування в українські соціальні підприємства — це не лише про сталість, а й про відновлення, стійкість і стабільність у регіоні.

Сталий розвиток як стратегія зростання

Зелений перехід — це не побічний проєкт, а стратегічний пріоритет довгострокового розвитку. МСП соціальної економіки, завдяки своїй локальній залученості та орієнтації на суспільне благо, мають усі передумови для того, щоб стати лідерами.

Проте слід пам’ятати, що справжнє лідерство передбачає інтеграцію: фінансової стратегії, цифрової спроможності та екологічного мислення. Щоб успішно діяти в нових умовах, підприємства потребують не лише доступу до ресурсів, а й підтримки у їх ефективному застосуванні.

Маючи правильні інструменти й партнерства, соціальні підприємства здатні довести: сталий розвиток і конкурентоспроможність — це не суперечності, а взаємопідсилюючі цілі.

*Матеріал підготовлено на основі тренінгових матеріалів проєкту GRAINS, учасником якого була Платформа соціальних змін. Оригінальні ресурси доступні за посиланням: https://www.diesis.coop/grains/
**За фінансової підтримки Європейського Союзу. Погляди та думки, висловлені в публікації, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського агентства з питань освіти і культури (ЕАСЕА). Ані Європейський Союз, ані орган, що надав грант, не несуть за них відповідальності.