Українські гриби, що дають роботу громадам: як кооператив із Карпат забезпечує дохід для 1000+ людей і залишає 20 млн грн у селах щороку

Ідея кооперативу народилася з того, що грибів у карпатських лісах завжди було вдосталь, а можливостей заробити — ні.

Місцеві жителі роками збирали гриби для себе або продавали за безцінь перекупникам. У віддалених селах майже не було стабільної зайнятості, особливо для пенсіонерів, багатодітних родин, людей з інвалідністю чи внутрішньо переміщених осіб.

У 2015 році Сергій Терен вирішив змінити цю модель і заснував кооператив «Дари Гуцульщини».

Сьогодні кооператив об’єднує понад 1000 людей із гірських громад, щороку переробляє 150–200 тонн грибів та ягід, виплачує місцевим понад 20 млн грн доходу, сплачує близько 2 млн грн податків.

Для багатьох це не додатковий підзаробіток, а основне джерело доходу.

Із карпатських лісів — на світові ринки

З часом кооператив вийшов далеко за межі локального ринку. Сьогодні карпатські гриби експортують до США, Південної Кореї, Ізраїлю, Великобританії.

Різні країни мають свої вподобання: американці купують сморчки, італійці — трюфелі, а корейські партнери — солоні гриби. Це дозволило кооперативу стабілізувати попит і працювати не лише сезонно, а системно.

Помилки, які стали точкою росту

Розвиток не був безперервним. Один із найбільш показових випадків — коли через неякісну партію грибів (докуплену поза регіоном) вся експортна поставка була утилізована.

Це стало переломним моментом. Після цього кооператив повністю відмовився від сторонньої сировини, зосередився на локальних продуктах, отримав органічну сертифікацію, посилив контроль якості на всіх етапах.

Що змінила співпраця з Платформою соціальних змін

На момент співпраці кооператив уже мав працюючу модель. Але стояло інше питання — як масштабуватися далі. Знайомство з Платформою соціальних змін відбулося під час менторської програми — і дало новий вектор розвитку.

Команда кооперативу почала впроваджувати інструменти штучного інтелекту у бізнес, створила власний сайт, щоб напряму працювати з клієнтами, почала системніше підходити до пошуку партнерів.

Це стало важливим кроком від локального виробництва до більш структурованого і масштабованого бізнесу.

Інвестиція в розширення: новий етап розвитку

Окремим етапом стала фінансова підтримка.

Платформа соціальних змін надала кооперативу грант на закупівлю сушильного обладнання. Це дозволить запустити новий напрямок — масштабне виробництво сушеної продукції.

Для громади це означає збільшення обсягів переробки, розширення ринку збуту та залучення нових людей до співпраці. Фактично — більше можливостей заробляти для тих, хто живе в гірських селах.

Як кооператив будує локальну економіку Карпат

Модель кооперативу працює не лише як бізнес, а як локальна економічна система.

Кожного року:

• • понад 20 млн грн залишаються у громадах через виплати людям;
  • близько 2 млн грн надходять у вигляді податків;
  • сотні сімей отримують стабільний дохід.

Це означає меншу трудову міграцію, більше економічної активності і сильніші громади.

Що далі

Команда кооперативу планує збільшувати обсяги виробництва, виходити на нові ринки, розширювати продуктову лінійку та впроваджувати AI-рішення для автоматизації процесів.

А для регіону це означає надзвичайно важливу зміну — більше людей зможуть залишатися вдома і заробляти у своїй громаді.

Ця історія показує, як поєднання місцевого ресурсу, підприємницької ініціативи та підтримки Платформи соціальних змін створює вимірюваний вплив — у доходах, робочих можливостях і розвитку громад.