Коли у 2015 році в Україні почалася реформа децентралізації, у Дунаєвецькій громаді на Хмельниччині зіткнулися з проблемою, знайомою для десятків українських сіл: роботи майже не було, а люди масово виїжджали до міст або за кордон.

Микола Островський тоді працював секретарем міської ради, а згодом — начальником управління соціального захисту та праці. Разом із командою громади він почав їздити селами, зустрічатися з людьми та намагатися зрозуміти, чого їм найбільше бракує. Майже всюди чув одне й те саме: у селах немає можливості заробляти.

«Ми бачили, як люди залишають свої домівки, їдуть на сезонні роботи, бо просто не мають іншого вибору. Хотілося знайти модель, яка дозволить людям заробляти вдома», — згадує Микола.


Як у громаді з’явилася ідея ягідного кооперативу

Ідея з’явилася не в кабінеті й не під час написання чергової стратегії розвитку. На початку 2017 року представники місцевого агрохолдингу запропонували команді громади поїхати й подивитися, як працюють кооперативи на заході України. Делегація відвідала кілька громад на Львівщині, Тернопільщині та Франківщині. Найбільше вразив кооператив, де люди спільно вирощували ягоди та разом продавали врожай великими партіями.

Після цієї поїздки в Дунаєвецькій громаді вирішили спробувати зробити щось подібне у себе. Почали збирати людей по селах і пояснювати, як може працювати кооператив. Тоді для більшості це звучало незвично й навіть ризиковано. Люди не до кінця розуміли, чи можна заробляти на ягодах і чи вдасться продати врожай.

Та попри сумніви, у 2017 році в громаді офіційно створили кооператив «Ягідний Рай». Спочатку до нього долучилися старости, працівники культури, фельдшери та інші працівники громади. Разом вони висадили перші 15 тисяч саджанців малини на городах і полях у селах громади.

Перший рік був найважчим. Урожаю практично не було, а люди тільки вчилися працювати з ягодами. Але зупинятися не хотіли. Тоді ніхто ще не знав, що за кілька років кооператив об’єднає 42 родини із 14 сіл, а ягоди стануть для багатьох мешканців громади можливістю залишитися вдома й заробляти у своєму селі.


Перший урожай чекали два роки

Перший справжній урожай кооператив отримав лише у 2019 році. До цього були місяці очікування, помилки й постійне навчання. Люди вчилися правильно доглядати ягоди, збирати їх у потрібний момент і готувати до продажу. Для багатьох мешканців сіл це був зовсім новий досвід.

«Переробні підприємства хочуть хорошу ягоду й готові платити за якість. Треба знати, коли її збирати, як правильно фасувати, як швидко доставити», — пояснює Микола Островський.

У кооперативі швидко зрозуміли: виростити ягоди — лише половина роботи. Найважливіше — організувати збут. Саме тому «Ягідний Рай» почав будувати систему, де кооператив бере на себе логістику, формування великих партій і продаж продукції. Для селян це стало критично важливим. Якщо продавати ягоди самостійно на місцевих ринках, ціна була б значно нижчою. Натомість кооператив дозволив об’єднувати врожай і продавати його гуртом.


Як кооператив допоміг родинам заробляти вдома

Сьогодні до «Ягідного Раю» входять 42 родини з 14 сіл Дунаєвецької громади. Люди вирощують малину, ожину, смородину, обліпиху, кизил і фундук на власних ділянках, а кооператив організовує збір та реалізацію. Для цього навіть розробили логістичні маршрути: спеціальний автомобіль приїжджає до учасників і забирає ягоди просто з дому.

У середньому одна родина обробляє до десяти соток землі. За словами Миколи, одна сім’я може заробити понад 100 тисяч гривень за сезон. Для багатьох сіл це стали гроші, які дозволяють оплатити навчання дітей, зробити ремонт у будинку чи просто не шукати сезонної роботи за кордоном.

Згодом кооператив почав рости ще швидше. Спочатку доводилося орендувати транспорт для перевезення ягід, але команда написала грантову заявку й придбала власну вантажівку. Пізніше асортимент розширили — окрім малини, люди почали вирощувати ожину, суницю та чорну смородину.


Від продажу ягід до соціального підприємництва

Наступним важливим етапом став розвиток кооперативу як соціального підприємства. Саме тоді Микола долучився до навчальної програми Платформи соціальних змін.

«Після першого візиту я був вражений рівнем фаховості спікерів. Вони перевернули моє уявлення про соціальне підприємництво», — згадує він.

Навчання допомогло подивитися на кооператив не просто як на спосіб продавати ягоди, а як на довгострокову економічну модель для громади. Після програми кооператив отримав грантову підтримку й придбав холодильне обладнання. Це дозволило охолоджувати та зберігати ягоди, коли за день не вдається сформувати необхідну партію для продажу.

Завдяки співпраці з Платформою соціальних змін кооператив також почав працювати з іншими соціальними підприємствами. Зокрема, учасники «Ягідного Раю» отримали 10 тисяч саджанців ялинки від кооперативу «Дари Гуцульщини». Сьогодні члени кооперативу доглядають їх і дорощують для подальшого експорту — це створює для родин ще одне джерело доходу.


Кооператив став для громади системою підтримки

З часом «Ягідний Рай» став для громади значно більшим, ніж просто кооператив із продажу ягід. Сьогодні він об’єднує 42 родини із 14 сіл, а для багатьох людей став можливістю заробляти вдома й не виїжджати на сезонні роботи за кордон.

Кооператив щороку реалізовує близько 40 тонн ягід, а одна родина може заробити понад 100 тисяч гривень за сезон. Для мешканців сіл це можливість оплатити навчання дітей, зробити ремонт чи мати стабільний додатковий дохід.

Під час повномасштабної війни кооператив став ще й платформою взаємопідтримки. Учасники долучилися до проєкту «Сади перемоги», вирощували овочі для військових та передавали продукцію на фронт і в лікарні. За два роки кооператив передав захисникам кілька десятків тонн допомоги.

«Люди домовилися: якщо комусь потрібна буде допомога — ми підтримаємо», — каже Микола Островський.

Важливу роль у розвитку кооперативу відіграла Платформа соціальних змін. Завдяки навчанню, менторству та грантовій підтримці команда кооперативу змогла посилити свою модель, отримати нове обладнання та розширити можливості для учасників.

Сьогодні «Ягідний Рай» — це вже не просто про ягоди. Це приклад того, як соціальне підприємництво може створювати робочі місця, додатковий дохід і нові перспективи для розвитку українських сіл.